Візінська Марія,
методист Надвірнянського
інформаційно-методичного центру
Надвірнянської районної ради
РЕАЛІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНІСНОЇ ЗМІСТОВОЇ ЛІНІЇ:
теорія і практика
Єдиний шлях, який веде до майстерності, –
це діяльність.
Б. Шоу
У новому Державному
стандарті базової і повної загальної середньої освіти (затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392)
значиться, що «діяльнісна лінія сприяє формуванню діяльнісної компетентності
шляхом формування навчальних умінь і навичок, опанування стратегіями, що
визначають мовленнєву діяльність, соціально-комунікативну поведінку учнів,
спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем» [8].
В основі діяльнісної змістової лінії – розвиток різних видів мислення, оволодіння
інтелектуальними вміннями, розумовими операціями й способами дій. Це означає,
що учні повинні думати, розуміти суть речей, осмислювати ідеї та концепції й на
основі цього шукати потрібну інформацію, тлумачити її та застосовувати в
конкретних умовах.
Існують різні
психолого-педагогічні концепції, теорії та системи навчання, розроблені на
діяльнісній основі. Це – теорії поетапного формування розумових дій та
формування й розвитку інтелектуальних операцій (П. Гальперін,
Н. Тализіна), розвивального навчання та навчальної діяльності
(Л. Занков, В. Давидов, Д. Ельконін), проблемного навчання
(О. Матюшкін, М. Махмутов, І. Лернер), критичного мислення
(Д. Стіл, К. Темпл, К. Мередіт) та інші. Реалізуючи діяльнісну змістову
лінію, зосереджуємо увагу на питанні застосування педагогічних технологій як
засобу підвищення ефективності сучасного уроку. Рекомендуємо
учителям-словесникам звернутися до праць К. Баханова, І. Дичківської,
О. Мариновської, О. Пєхоти, О. Пометун, Г. Селевка, А. Хуторського
та ін., у яких ідеться про сутність, специфіку та особливості впровадження
педагогічних інновацій.
Сьогодні вчені-методисти, учителі-практики,
укладачі навчальних програм (Л. Скуратівський, М. Пентилюк,
О. Горошкіна, А. Нікітіна, А. Корольчук, В. Тихоша,
Г. Шелехова, В. Новосьолова, Я. Остаф, Л. Мацько, О. Семеног
та ін.) акцентують увагу на тому, що учні основної школи повинні оволодіти
вміннями робити спостереження (порівнювати, виділяти головне, систематизувати й
узагальнювати, конкретизувати, установлювати причиново-наслідкові зв’язки);
експериментувати, будувати моделі мовних явищ, робити висновки за аналогією,
висувати припущення, доводити чи спростовувати його в простих випадках;
оцінювати інформацію, орієнтуватися в її потоці, розпізнавати випадки
перекручення відомостей; добирати потрібну інформацію, систематизувати,
запам’ятовувати, трансформувати й використовувати її; контролювати свій
фізичний, інтелектуальний, емоційний стан, скеровувати його в русло
життєствердження, рівноваги, любові; співпереживати, ставитися до людини як до
найвищої суспільної цінності; уявляти, давати оцінку різноманітним явищам
життя, виражати власні думки й почуття [11;
с. 38,39, 62,63, 84,85, 104,105, 120,121].
Учні старшої школи (згідно з
програмою для 10−11 класів і, звичайно, відповідно до рівнів стандарту,
академічного чи профільного) мають удосконалити узагальнені вміння, навички,
особистісні якості, набуті в процесі засвоєння курсу української мови на
попередніх етапах, та вміло застосовувати їх у нестандартних ситуаціях.
Діяльнісна лінія в старших класах передбачає розробку, реалізацію й корекцію
учнями комунікативних стратегій і тактик в інтерактивній діяльності,
самоорганізацію, самодисципліну в навчанні та творчості [10; с. 9, 13].
Школярі повинні вміти визначати мотив і мету власної діяльності, планувати й
здійснювати намічене, вносити корективи; аналізувати, порівнювати,
узагальнювати мовні та життєві явища; моделювати мовні й позамовні поняття й
закономірності; помічати й формулювати проблеми, пропонувати шляхи їхнього
вирішення; цінувати красу в мовних явищах, явищах природи, у мистецтві, у
вчинках людей та результатах їхньої діяльності; прогнозувати подальший розвиток
певних явищ та власних дій, приймати самостійні рішення [10; с. 35, 43, 58].
Діяльнісна (стратегічна) змістова
лінія має процесуальний характер, спрямована на забезпечення систематичного
розвитку мисленнєвих здібностей учнів у процесі навчання мови, оволодіння
базовими мисленнєвими прийомами й методами – порівнянням, узагальненням,
моделюванням, а також на усвідомлення ними структури своєї пізнавальної
діяльності від постановки мети до здобуття результатів, вироблення стратегії
індивідуального стилю діяльності, формування здатності самостійно здобувати
знання, уміння фіксувати, критично оцінювати й використовувати сприйняту
інформацію, працювати колективно в умовах вибору, пошуку, дослідження.
Реалізація розвивальної функції
діяльнісної змістової лінії в навчанні мови сприятиме формуванню мотивації до
навчання та відповідальності учнів за результати власної роботи. Оволодіння
основними розумовими операціями й способами дій забезпечить підвищення
мовленнєвої активності учнів, розвиток навичок самоконтролю та рефлексії. На
нашу думку, розвиток суб’єктності школяра є однією з актуальних проблем
організації особистісно орієнтованого навчального процесу, що передбачає
розвиток таких особистісних якостей школяра, як ініціативність,
відповідальність, вміння ставити цілі і їх досягати.
Що ж потрібно для того, щоб розвинути в учня загальнонавчальні вміння? Кожна людина має певний творчий потенціал, але для його реалізації
вона повинна бути активним учасником діяльнісного
процесу. Цікавою з цього погляду є думка А. Дістервега: «Розвиток і освіта
жодній людині не можуть бути загадані чи повідомлені. Будь-хто, хто бажає до
них залучитися, повинен досягнути цього власною діяльністю, власними силами,
власним напруженням» [10; с. 4]. Звідси випливає необхідність виробити в учнів загальнонавчальні вміння й
навички, які забезпечують інтелектуальну, пізнавальну, творчу діяльність. Тому в контексті реалізації мовного
компоненту Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти
головним завданням сучасної школи є створення таких умов вивчення української
мови, які б забезпечували формування в учнів умінь і навичок, що сприяють вільному
й комунікативно доцільному використанню засобів мови в будь-яких ситуаціях під
час сприймання, відтворення чужих і створення власних висловлювань.
Л. Скуратівський пропонує різні види завдань, в основі яких змістові
та пізнавально-процесуальні суперечності. Такі завдання
забезпечують чітке розмежування понять, глибину знань учнів, а також «таку
ціннісну рису інтелекту, як гіпотетичність мислення, здатність робити
припущення й обґрунтовувати їх, формують пізнавальну самостійність на
оптимальному для учнів рівні складності» [8; с. 6]. Наводимо приклади.
- Порівняйте виділені словосполучення, на основі цього
зробіть обґрунтовані висновки щодо їхнього написання.
Контрактова площа знаходиться на Подолі. Станція метро „Контрактова
площа” знаходиться на Подолі.
- Визначте,
однаково чи по-різному співвідносяться подані нижче дві групи слів з
предметами навколишнього світу. Своє твердження обґрунтуйте.
Озеро, місто, гора, планета. Світязь, Київ, Говерла, Венера.
- Порівняйте
виділені сполучення слів. Чи однакове вони мають значення? Який висновок
можна зробити про їхні зміст і
форму?
Сергійко намилив шию, руки,
голову і став під душ. Батько намилив шию Мишкові за незадовільну
поведінку.
- З’ясуйте, чи однаковим способом утворені такі пари
слів: підкуп – підмайстер, перегин –
перегній, підспівувач – підвіконня, припічок – приярок.
- Уявіть, що
в українській мові, як і в англійській, відсутня ознака роду в іменниках.
Розкажіть, які тоді відбулися б зміни в граматиці нашої мови,
підтверджуючи свої аргументи прикладами.
Комунікативно-діяльнісний підхід
передбачає засвоєння мови шляхом залучення учнів до спілкування з конкретно
визначеною метою, що спонукає до моделювання різноманітних комунікативних
ситуацій, зокрема професійно орієнтованих. Залучаючи учнів до різноманітних
рольових та ділових ігор, учитель спонукає їх до роздуму, пошуку переконливих
рішень, формування навичок мовленнєвого етикету, розвиває потребу
самовираження, самоствердження та самореалізації.
У процесі діалогічного мовлення
формуються предметні та ключові компетентності. Учителю варто подумати про
актуальність теми, її зв’язок із життям: на прийомі в роботодавця, на пошті, в
кабінеті директора, розмова замовника з виконавцем, працівника банку з
клієнтом, юриста з охочим відкрити підприємство, учнем та гостем міста чи села
тощо. Для цього необхідно формувати в школярів такі вміння: добирати основну
інформацію в процесі читання, слухання та життєвих спостережень; формулювати
власну думку щодо певної проблеми; відстоювати, аргументувати власні погляди; ставити
проблемні запитання; володіти технікою уточнювальних запитань, доповнень;
швидко переходити від однієї теми до іншої; ураховувати ситуацію спілкування,
адресата мовлення, мету та місце спілкування; додержувати норм українського
мовленнєвого етикету.
Для вироблення життєтворчих умінь
та навиків на уроках мови потрібно використовувати методи активізації
пізнавальної діяльності, що характеризуються колективною творчістю задля
вирішення складної проблеми. Важливим елементом щодо реалізації діяльнісної змістової
лінії вважаємо підготовку учнями особистісно та суспільно значущих проектів на
лінгвістичні, міжпредметні, соціокультурні теми. Саме проектна діяльність як
дієвий чинник саморозвитку дозволяє школяреві реалізувати себе і як генератора
ідей, і як виконавця, і як носія інформації, необхідної для виконання намічених
дій. Самостійна (індивідуальна чи групова) робота дає можливість удосконалювати
вміння й навички набувати нові знання з різних джерел, глибоко їх
переосмислювати й систематизувати, а також послуговуватися набутими знаннями,
тобто бути компетентними.
Керуючись рекомендаціями Л. Скуратівського [8; с. 4-6], О. Башманівського [1; с. 147-168], О. Заболотного, Т. Донченко [3;
с. 138-145] ми уклали завдання, в
основі яких установлення фактів (що відбулося?), аналіз причин (чому
відбулося?), планування дій (що робити далі?) і які можна включати в систему
роботи для реалізації діяльнісної змістової лінії. Наводимо приклади[1].
1.Завдання для
формування вмінь порівнювати мовні явища (як засіб добування нових знань, коли потрібно знайти
подібність і відмінність).
- Прочитайте інформацію, записану в двох колонках.
Виявіть спільне й відмінне. Сформулюйте свою позицію щодо ознак
прикметника й дієприкметника.
- Порiвняйте словосполучення та з’ясуйте, чи є рiзниця
в їхньому змiстi. Якщо є, то яка саме? На що зміщується акцент?
Сміливий юнак –
сміливість юнака; допитливий учень –
допитливість учня;спіле яблуко – спілість яблука.
- Пояснiть, як ви розумiєте такий вислiв: «Слово
подвоює свiт i дає змогу людинi уявно оперувати з предметами навiть за їх
вiдсутностi». Порiвняйте слова
телевiзор, стiл і предмети, які цими словами позначаються. З’ясуйте,
що є в них спiльного й вiдмiнного.
- Доберіть епітети до слів очі, краса, розум, земля. Порівняйте їх з варіантом Словника
епітетів. З найбільш виразними,
на ваш погляд, складіть речення, об’єднавши їх однією темою.
Методи й прийоми: спостереження, діаграма Вена, «Знайди вихід», «Порівняльний вектор»,
«Побудуй діаграму» тощо.
2.Завдання для формування вмінь аналізувати мовні й життєві явища та
класифікувати їх.
- Проаналiзуйте, до яких частин мови належать слова у
словосполученнях (усміхнене обличчя,
запах троянди, сніп пшениці, свіжий ранок, бажана зустріч, посуд з
порцеляни). На основi аналiзу розподiлiть словосполучення на двi
групи. За якою ознакою ви здiйснили розподiл?
- Проаналізуйте діалог, що відбувся між керівником і
підлеглим, який щойно отримав додаткове завдання й відмовляється його
виконувати. Зробіть висновок про комунікацію в професійній діяльності та
значення етикетних норм у процесі спілкування.
- Проаналізуйте кожну групу слів і виявіть у ній певні
орфоепічні закономірності. При цьому виділіть четверте зайве.
- Класифікуйте в кожнiй групі слова: окремо
спільнокореневi та форми одного i того ж слова. Поясніть, які логічні
прийоми ви при цьому застосували.
- Запишіть правильно слова, групуючи їх за
орфограмами. Обґрунтуйте свій вибір.
- Зробіть повний аналіз запропонованого фрагменту
промови (тема, мета, вид, сфера використання, якість вступу та закінчення,
вагомість доказів, засоби пожвавлення,
виражальні засоби). Висловте свої міркування щодо «якості» промови,
вислухайте пропозиції однокласників.
Методи й прийоми: «Кейс-метод», «Кубування», «Аналітичне зерно»,
«Метаплан», «Правописна селекція», «Тонкі й товсті запитання» тощо.
3.Завдання
дослідницького характеру, що розвивають
допитливість, самостійність, індуктивність мислення.
§ Чим є кінцева частинка -ти в інфінітивах – суфіксом чи закінченням? Що про це кажуть
науковці? А як вважаєте ви? Обґрунтуйте свою думку.
§ Створіть інформаційно-описовий проект «Що в імені моєму?»
Дослідіть походження та значення вашого імені, імен членів родини,
однокласників. Придумайте форму презентації та спосіб її подачі. У мовному
оформленні вживайте конструкції з
однорідними членами на всі правила пунктуації при них.
§ На основі власних спостережень спробуйте спростувати
думку про те, що засоби зв’язку або синтаксичне запитання є надійним критерієм
визначення виду підрядного речення. Для цього, наприклад, спробуйте замінити
сполучник чи сполучне слово в тому чи іншому дібраному вами реченні та
визначити, чи змінюються при цьому смислові відношення між частинами
складнопідрядного речення. Чи зможете ви навести речення, в яких до підрядної
частини: а) можна поставити декілька запитань; б) взагалі не можна поставити
запитання?
§ На основі самостійно проведених спостережень скажіть, чи
кожне безсполучникове складне речення можна перетворити на сполучникове. Чи
змінюватиметься при цьому спрямування думки або виникатиме помітна значеннєва
несумісність частин?
§ Опрацюйте три різні наукові джерела і на їхній основі
підготуйте повідомлення про… Сформулюйте
власну гіпотезу щодо проблеми.
Методи й прийоми: евристичне спостереження, «Я досліджую», «Є проблема!»
(створення проблемної ситуації), індивідуальний та груповий проекти,
лінгвістичний експеримент, творче конструювання, дослідження фрейм-проблеми,
лабіринт, «Вірю – не вірю», «Експертна комісія» тощо.
4.Завдання на
встановлення причинно-наслідкових зв’язків, які забезпечують розвиток
логічного мислення.
§ Поміркуйте, чому в словах стінний, туманний, осінній приголосні на
письмі передаються подвоєними буквами, а в прикметниках синій, зелений, юний таке явище відсутнє?
§ Прочитайте текст, випишіть з нього речення з пропущеними
розділовими знаками. Визначте пунктограми та їхні види (до яких
граматико-пунктуаційних тем належать), виберіть правила, які треба застосувати
щодо пропущених пунктограм, проаналізуйте умови цього вибору, поставте
розділові знаки.
§ Чому в словах бур’ян,
пiр’я апостроф пишеться, а в словах буряк,
моряк – ні? Чи не можна було б усі правила про вживання апострофа звести до
одного формулювання? Щоб відповісти на питання, поміркуйте, чи досить знати це
одне правило людині, яка: а) добре знає
мову; б) знає мову недостатньо; в) починає вивчати українську мову?
§ Що станеться, якщо вилучити з мовного обігу займенники,
які вживаються замість іменників, прикметників, числівників?
§ Назвіть основні причини спрощення в групах приголосних.
Чому це явище не відбувається в мові послідовно, тобто у всіх словах, які
містять такі групи приголосних?
§ Чи зміниться зміст речення, якщо поміняти місцями слова
...?
§ Як це відіб’ється на ... ?
Методи й прийоми: «Логічний ланцюг», «Філософська
сімка», мовний експеримент, тренінг, прийом раптових заборон тощо.
5.Завдання для формування вміння виділяти головне.
- Прочитайте текст. Визначте його основну думку.
Складiть тези прочитаного. Поясніть значення наявних у висловлюванні
крилатих висловів, окресліть ситуації, у яких використовують той чи інший
вислів, та з’ясуйте походження двох із них.
- Знайдіть у тексті ССЦ. Визначте в них смислові
опорні орієнтири.
- Прочитайте текст один раз. З пам’яті запишіть
ключові слова й поняття; використовуючи їх, перекажіть висловлювання.
- Доберіть перелік матеріалів, які можна використати
при підготовці виступу на одну із запропонованих лінгвістичних тем.
- Складіть пам’ятку для лектора-початківця.
- Визначте головний принцип вживання коми при
дієприкметниковому звороті.
Методи й прийоми: система «Поміч», «Гронування»,
«Кубування», «Вилучи зайве», «Кластери», прийом інформаційного перенасичення
тощо.
6.Завдання для формування вміння шукати аналогії.
§ Проаналізуйте механізм творення ступенів порівняння
прикметників. Поміркуйте, як його можна застосувати до прислівників, складіть
опорну схему.
§ Здійсніть спостереження над мовним матеріалом.
Проаналізуйте написання не з
дієсловами й дієприслівниками. Зробіть висновок.
§ Який змiст може передати за допомогою жестiв
міліціонер-регулювальник? Яка роль знакiв вуличного руху, спортивних
піктографiчних знакiв? Чому їм надають перевагу перед словами? Що в них
становить зміст, а що форму? Якi знаки використовують музиканти? Яка їхня форма
i змiст? Якi знаки, крiм буквених, ви використовуєте, коли щось пишете (лист,
записку)?
Методи й прийоми: «Уяви й відтвори», «Так – ні», «Дошка запитань і роздумів», «Лінгвістичний
двобій», прийом тимчасових обмежень тощо.
7.Завдання для формування вміння узагальнювати та
систематизувати.
§ Підведіть завдання під відомі зразки.
§ Укажіть схожість і відмінність у ....
§ Знайдіть зв’язок між явищами і зробіть висновки.
§ Уявіть, що шкільний драмгурток вирішив поставити
навчальну п’єсу про морфологію. Роль якої частини мови ви б хотіли виконувати?
Як, на вашу думку, має виглядати Прикметник чи Дієприкметник? Про що та як
будуть розмовляти і які дії виконувати? Опишіть цю ситуацію, використовуючи
узагальнені відомості про вибрані частини мови чи їхні форми (І група),
складіть сценарій першої дії вистави (ІІ група).
§ Підготуйте мультимедійну презентацію «У царстві складних
слів». Для цього проаналізуйте написання складних прикметників, іменників,
прислівників, систематизуйте матеріал і подайте його в самостійно вибраній
формі.
Методи й прийоми: «Рекламна пауза» (буклет, афіша,
плакат…), гра «Що? Де? Коли?», складання сенкану, «Броунівський рух», «Обмін
проблемами», «Графічний організатор», «Синтез думок» тощо.
8.Завдання,
спрямовані на впорядковування думки та розвиток алгоритмічного виду мислення.
§ Викладіть події за планом.
§ Опишіть картину за зразком.
§ Уявіть аналіз слова за складом.
§ Виконайте морфологічний розбір слова за схемою.
§ Відновіть речення в первісному вигляді.
§ Утворіть слова за підказками.
§ Установіть відповідність між фразеологізмами-антонімами.
§ Уявіть, що ви оратор. Складіть план підготовки до
виступу. Про що ви перш за все подбаєте?
Методи й прийоми: «Запитаю й відповім», «Лінгвістичний феєрверк», «Згоден!
– Не згоден! – Обґрунтуй!», рольова гра,
лінгвістичне лото, мовне доміно тощо.
9.Завдання на розвиток інтуїції та для
формування вміння інтерпретувати.
§ Допишіть твір за поданою кінцівкою чи початком.
§ Створіть для свого братика чи сестрички казку на новий
лад за вже існуючим сюжетом.
§ Прочитайте текст про роман «Тигролови» Івана Багряного.
Поміркуйте, чи можна його назвати відгуком. Що, на ваш погляд, слід додати, що
змінити в змісті, у мовному оформленні в процесі вашої інтерпретації?
§ Перебудуйте діалог так, щоб він відповідав правилам
спілкування.
§ За цитатами й прислів’ями складіть промову.
Методи й прийоми: ейдетичні стратегії, що
базуються на уяві й фантазії (опорні сигнали, образні гачки, піктограми); вільне
письмо, «Лови помилку», дослідження-трансформація, прийом нових варіацій тощо.
10.Завдання для
формування вміння конкретизувати та самостійно приймати рішення.
§ Прочитайте текст, сформулюйте й аргументуйте власну позицію
щодо прочитаного.
§ На запитання вчителя, з чого
складається непоширене висловлювання або речення, учнi вiдповiли по-рiзному.
Однi сказали: «Зі слів». А
iншi заперечили: «Нi, зі сполучень слів». Хто має рацiю?
§ Прочитайте тексти (кожній групі – свій текст);
поміркуйте, у яких життєвих ситуаціях вони можуть бути використані;
конкретизуйте свій вибір переконливими аргументами.
§ Дайте відповідь на питання: «Чи варто Україні вступати до
ЄС і чому?» Обговоріть цю проблему в парах, письмово сформулюйте свої основні
аргументи, використовуючи однорідні члени речення. Кожна пара захищає конкретну
позицію.
§ Яке значення в житті людей має розрiзнення у
висловлюваннi значення й смислу? Конкретизуйте на прикладах. Яку роль вiдiграє
вмiння розрiзняти значення й смисл висловлювання в роботi суддi, актора, розвiдника,
дипломата?
§ Використовуючи вивчені синтаксичні конструкції, висловте
власну думку про популярність братів Кличків, з’ясуйте й доведіть причини цієї
популярності; поясніть своє ставлення до боксерів.
§ Доповніть пропонований текст, деталізуючи події за
самостійним домислом.
§ Знайдіть з усіх пропозицій ту, що ...
§ Виберіть слова, які відносяться до …
§ Знайдіть рішення проблеми різними способами.
Методи й прийоми: Т-схема, «ПРЕС», дебати (кожна сторона захищає конкретний
кут зору), мозковий штурм, вправа
«Критерійний покер», «Останнє слово за мною», «Мікрофон», «Кутки»,
комунікативний практикум тощо.
11.Завдання для
формування вміння моделювати (асоціативні
та алгоритмічні схеми теоретичного мовного матеріалу та моделювання
комунікативної поведінки в життєвих ситуаціях).
- Накреслiть схеми-моделi словосполучень …; доберiть
сполучення слiв, якi вiдповiдали б таким схемам…; порiвняйте схеми
словосполучення й речення, що складається лише з граматичної основи; поміркуйте, чим вони вiдрiзняються.
- Розгляньте схеми й зробіть висновок про те, якi види
речень на них зображенi; за кожною схемою складіть речення так, щоб вийшов
текст на будь-яку обрану вами тему.
- За поданими початками побудуйте моделі складних
речень (наприклад, до головних частин дібрати підрядні та визначити їхні
види).
- Пригадайте правила написання не з іменниками, прикметниками, прислівниками та складіть
схему-алгоритм для однокласників.
- Змоделюйте свою поведінку, тип і стиль мовлення,
якщо вам треба взяти участь у дискусії з однокласниками на тему «Чи легко
бути відмінником?»
- Створіть модель спілкування під час лінгвістичної
гри про орфограми української мови, уявивши себе ведучим інтелектуального
шоу.
Методи й прийоми: асоціативний малюнок,
«Семантична карта», джигсоу-презентація, рольова й ділова гра, діловий
практикум, графічний диктант тощо.
12. Завдання, що сприяють формуванню вміння будувати
стратегії та прогнозувати перебіг подій.
§ Як би вимовлялися слова, які в сучасній українській мові
вживаються з апострофом, якби цей знак був вилучений з графіки нашої мови?
§ Чи була б потреба в апострофі, якби літери я, ю, є не мали подвійного значення, а лише одне з них?
§ Що було б, якби ми з’єднали ідею Сергія з ідеєю Наталі?
§ Чи може повноцінно розвиватися українська мова без
інтеграції в неї іншомовних слів?
§ За поданими заголовками сформулюйте тему та мету
виступів.
§ Наполеон говорив: «Існують грабіжники, яких не карають за
те, що вони викрадають найцінніше – час». Яким чином це висловлювання може
стосуватися поняття багатослівності? Побудуйте власну стратегію (тезу,
аргументи, приклади; при цьому не забудьте про граматичну тему, яка вивчається
на уроці).
Методи й прийоми: «Коло ідей», «Кутки», «ПРЕС»,
«Дерево рішень», «Сітка Алверманна», «Зміни позицію», «Кінострічка видінь»,
передбачення за ключовими словами, незавершені речення тощо.
Отже, діяльнісна змістова лінія
може реалізуватися через найпростіші вправи, але тільки ті, що спонукають учня
мислити. Як писав Ж.-Ж. Руссо, «незвичність думати в дитинстві позбавить цієї здатності і на
решту життя». Запропоновані вправи сприяють інтелектуальному зростанню учнів,
розвитку в них умінь здійснювати мислительні операції (аналіз, синтез,
порівняння, зіставлення, систематизація, узагальнення, формулювання самостійних
висновків), що знаходить своє вираження в системі проблемно-пізнавальних,
проблемно-ситуативних, конструктивних, творчих вправ, що визначають характер
роботи учнів з мовним і мовленнєвим матеріалом.
У процесі реалізації діяльнісної
змістової лінії доцільно використовувати текстоцентричні
технології, які покликані розвивати інтерес учня до способів і засобів
вираження змісту висловлювання, що активізує
різні види мисленнєво-мовленнєвої діяльності школярів. Виконання різнотипних
дій щодо виявлення в тексті орфографічних, пунктуаційних, граматичних чи
лексичних явищ, які вивчаються відповідно до мовної змістової лінії уроку, «значно активізує мислення учнів, включає процеси аналізу, порівняння,
зіставлення, узагальнення, алгоритму побудови
міркувань. На основі постійно виконуваних навчальних операцій в учнів формуються
відповідні компетенції, потрібні для подальшої самостійної роботи, збагачується
спектр нових способів діяльності та різноманітних операцій, вони вчаться
добирати мовні засоби для виконання конкретного мовленнєвого завдання» [2; 5]. Нами створено комплекс
таких вправ і завдань до них. Пропонуємо приклади[2].
Картка 1
§
Прочитайте висловлювання.
Поміркуйте, чи має воно усі структурні елементи тексту, свою думку доведіть.
Придумайте заголовок, що розкриває тему. Усно перекажіть прочитане.
§
Випишіть окремо словосполучення з
відносними та якісними прикметниками. Визначте морфологічні ознаки
прикметників.
§
З’ясуйте, що означає вислів круглий дурень. До якого розряду за
значенням належить прикметник круглий?
Запишіть виділене прислів’я у блокнот і запам’ятайте.
§
Від якісних прикметників утворіть
усі можливі форми вищого та найвищого ступенів порівняння. Поясніть орфограми в
них. Складіть алгоритм утворення ступеневих форм.
§
До якої лексичної групи належить
підкреслене слово? Поясніть його значення, дібравши синонім. Наведіть ще кілька
аналогічних прикладів.
§
За принципом стратегії «Мікрофон»
висловте свої думки щодо проблеми шкідливих звичок сучасних підлітків.
Громадська думка кожній віковій
групі неофіційно визначала межу її можливостей. Задавалась «програма», яку
можна окреслити так: спочатку – набиратися розуму й досвіду, потім – створити
сім’ю і господарство, нарешті – досягти матеріального добробуту. Народне
прислів’я так відбиває цю схему: «До двадцяти не мудрий, до тридцяти не
жонатий, до сорока не багатий – круглий дурень».
Дуже високо цінувалася честь
трудової людини. У народній етиці важливого значення набувало співвідношення
моральних рис людини з якісною характеристикою її праці. Існувало, наприклад,
повір’я, що у нечесної людини не зародить земля, а в чабана, котрий щось
поцупить, розбігатиметься маржина.
Великим безчестям вважалося
пияцтво. Адже пияк ставав поганим робітником, втрачав свою моральну подобу,
занапащував родину, робив сором громаді, бо, як казали в народі, видавав свою
душу дияволові.
З кн. «Українське народознавство»
Картка 2
§
Прочитайте. Сформулюйте
запитання, на яке дається відповідь у тексті. Який висновок ви зробили для
себе? Пригадайте художні твори, у яких порушується така ж проблема. Кого мають
на увазі українці, коли кажуть, що людина має трьох матерів?
§
Виділені речення спишіть,
розставляючи розділові знаки при прямій мові. Побудуйте структурні схеми.
§
Поясніть, як змінилися б
пунктограми, якби текст записати у формі діалогу.
§
З передостаннього абзацу випишіть
дієслова, поставте їх у формі умовного та наказового способів.
§
Знайдіть п’ять слів з
ненаголошеними голосними в значущих частинах, прокоментуйте написання. Чи
однакові правила ви застосуєте для пояснення цих орфограм?
§
Поясніть значення підкреслених
слів. До якої групи лексики за походженням і вживанням вони належать? Доберіть
синоніми.
§
Виконайте усний морфологічний
розбір прикметника отчої.
§
Слово народжує розберіть за будовою, поділіть його на частини для
перенесення з рядка в рядок.
§
Іменники земля, мати, сонце, трава запишіть у формі кличного відмінка однини
та множини. Складіть три речення з прямою мовою, використовуючи ці слова в ролі
звертань.
§
Використовуючи речення з прямою
мовою, складіть твір «Така буде нам
Україна, які у нас будуть серця» (І варіант), «Вклонімось матері у ноги за всі
турботи і жалі» (ІІ варіант) або
ж діалог на тему «Чи потрібна сучасному
українцеві національна свідомість?» (ІІІ варіант, у парах).
Та все ж настав день, коли в
Русина вичерпалась сила… І впав Іванко на землю… І раптом в черленому полум’ї маків зобачив свою
матір.
Лежи лебедику лежи шептала. Набирайся від рідної землі снаги.
Він дотепер не відав, що рідна
земля силою і красою напуває.
«Чом ти, мамо, раніше мені про це
не говорила?»
«Бо не було при моєму житті, коли
ти ріс, отчої землі… У Візантії віяли вологі вітри, вітри спили моє здоров’я».
Але ж бо ти тут! – вигукнув Іван. Як ти могла встати з могили, коли плита
важка, її можуть підняти лише архангельські труби в день страшного суду?
«Що ти, сину, знаєш про силу
матерів… Я сьогодні тут, щоб сказати: моя дитина – не сирота… У кожної людини є
дві матері. Перша – це жінка, яка народжує дитину в муках, друга – рідна земля.
Без першої матері діти стають сиротами. Без другої, навіть багаті – жебраками.
І не вір жебракам, які глаголять, що
ніби скрізь на світі однаково світить сонце, і не вір їм, що скрізь однаково
шепчуть трави, і бійся тих жебраків гірше дияволів, бо диявол супроти зрадника
– ангел».
«Я запам’ятаю твої слова, мамо».
Р. Федорів
Картка 3
§
Прочитайте текст. Знайдіть речення,
у якому висловлена головна думка.
§
Зверніть увагу на запис реплік
діалогу. Чи можна сказати, що діалог – це різновид прямої мови? Чому? Поясніть
уживання розділових знаків.
§
Поміркуйте, до якої частини мови
належить виділене курсивом слово. Зробіть його морфологічний розбір.
§
Підкреслені слова запишіть
фонетичною транскрипцією, порівняйте вимову й написання.
§
Зробіть розбір за будовою
іменника подвір’я, доберіть до нього
окремо форми й спільнокореневі слова.
§
Визначте спосіб творення слова старий.
§
Придумайте за текстом ще одне
завдання, запропонуйте товаришеві.
§
Складіть діалог з однокласником,
підтверджуючи або спростовуючи думку, висловлену в останньому реченні тексту.
Запишіть, правильно розставляючи розділові знаки.
Якось молодий чоловік зазирнув
через тин на сусідське подвір’я і побачив, як його вісімдесятирічний сусід, крекчучи та постогнуючи, садить абрикосове
дерево.
− Діду, навіщо
мучитись із цим деревом? – запитав він з усмішкою. – Чи ви сподіваєтеся, що
їстимете з нього плоди?
Старий перевів подих, сперся на лопату і відповів:
− Ні, я знаю, що не дочекаюся навіть кількох перших
абрикосів із цього дерева. Але, знаєш, я все життя з таким величезним задоволенням ласував абрикосами з дерев, яких не садив,
що вирішив, посадивши це деревце, віддячити
тим, хто виплекав дерева для мене.
Добро має продовжуватися – не
розірви ланцюжка.
П.-Дж. Вортон
Підсумовуючи, акцентуємо на тому,
що навчальна діяльність учнів на
уроках мови ефективна, якщо вона
становить єдиний процес оволодіння знаннями та способами дії, останні ж
формуються в процесі засвоєння знань, а знання набуваються в процесі виконання
дій з мовним і мовленнєвим матеріалом. Школярі «не навчаться розрізняти мовні
одиниці, класифікувати їх, виконувати мовний розбір, грамотно писати, будувати
зв’язні висловлювання, якщо не оволодіють узагальненими способами виконання
цієї діяльності, їх застосування до розв’язання різноманітних завдань. Оволодіння
способами дії не тільки сприяє свідомому, міцному засвоєнню учнями знань і
предметних умінь, але й формує здатність розв’язувати поставлені завдання,
самостійно здобувати необхідну інформацію, здійснювати самоконтроль.
Найважливішим для формування пізнавальної самостійності учнів є перенесення
засвоєних способів дії на новий навчальний матеріал» [3; 138].
На основі проаналізованих
науково-методичних праць та власної практики роботи в школі в контексті реалізації діяльнісної змістової лінії радимо на уроках мови:
·
практикувати різні види
навчальних завдань, пов’язаних з аналізом тексту, спостереженням над мовними
одиницями та виявленням певних лінгвістичних явищ відповідно до мовної
змістової лінії уроку, що активізує мислення учнів, сприяє формуванню
предметних компетентностей, зокрема діяльнісних;
·
надавати перевагу організації
самостійної пошукової діяльності учнів, що забезпечує формування ключової
компетентності, зокрема вміння вчитися; активно застосовувати проблемні та
інтерактивні методи навчання, а також практикувати дослідницькі навчальні
стратегії;
·
максимально залучати учнів до
визначення цілей уроку, передбачуваних результатів навчальної діяльності;
організовувати процес у формі самонавчання та взаємонавчання (робота в парах),
а також активно використовувати методи самооцінювання, взаємооцінювання та
поцінування результатів навчально-пізнавальної діяльності;
·
забезпечити використання методів
релаксації, емпатії, рефлексії, що сприяють реалізації компетентнісно та
особистісно орієнтованого навчального процесу, адже в рефлексивній
діяльності розвивається мислення учнів, формуються вміння здійснювати
самоаналіз навчальної діяльності через зіставлення отриманих та очікуваних
результатів;
·
раціонально поєднувати різні
форми роботи учнів на уроці (індивідуальна, фронтальна, колективна, зокрема
групова, робота в парі тощо), а також перевірені часом і практикою традиційні
та інноваційні навчальні стратегії;
·
пропонувати учням завдання
проблемного характеру, що сприяють створенню ситуації успіху; практикувати
застосування «ланцюжка таких послідовних дій:
установка на діяльність (емоційна підготовка учня до розв’язання навчального
завдання); забезпечення діяльності (створення умов для успішного розв’язання);
порівняння одержаних результатів із передбачуваними (свідоме ставлення до
результату своєї навчальної праці)» [7];
·
використовувати інноваційні
технології навчання з урахуванням їхнього цільового призначення, а не для
«новизни» уроку; перш ніж упроваджувати їх, треба з’ясувати концепт технології,
щоб не зруйнувати її технологічну логіку (структуру уроку); простір для
творчості вчителя – це оптимальний добір методів, прийомів, форм реалізації
науково обгрунтованих технологічних етапів заняття;
·
орієнтуватися на діалогічну структуру уроку як засіб формування
комунікативної компетентності школярів (учні на таких уроках вчаться вільно
спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати продумані рішення);
·
практикувати усні й письмові перекази, описи,
твори-мініатюри, роздуми, відгуки, рецензії, нариси, образки, етюди, монологи,
вправи на припущення та їх доведення (звичайно, з урахуванням вікових
особливостей учнів та рівня сформованості діяльнісно-комунікативних
компетентностей);
·
розвивати відчуття краси
художнього слова; вчити толерантно сприймати чужу думку, формувати вміння
знаходити вагомі аргументи на захист власних поглядів, вибудовувати
висловлювання-відповіді або заохочення до подальшої комунікації, що відповідали
б мовленнєвим нормам.
Зазначимо, що реалізація
діяльнісної змістової лінії потребує використання таких педагогічних
технологій, організаційних форм, методів навчання, які допоможуть забезпечити творчий
розвиток особистості, яка здатна ефективно розв’язувати життєві проблеми,
виконуючи соціальні ролі. Найбільш придатним для цього, на нашу думку, є
впровадження технологій проектного, інтерактивного, особистісно зорієнтованого
навчання, а також концептуальних ідей педагогіки співробітництва та
життєтворчості. Вони передбачають моделювання життєвих ситуацій, використання
рольових ігор, проведення дебатів, дискусій, спільне вирішення проблеми на
основі аналізу відповідної ситуації. Їх застосування «забезпечує необхідні
умови для формування ключових компетентностей, вироблення гуманістичного
світогляду та активної життєвої позиції, що, безумовно, можуть реалізуватися
лише на діяльнісній основі» [13; с. 2].
Таким чином, безперечне практичне значення в оволодінні мовленнєвою
культурою має систематичний розвиток мисленнєвих здібностей учнів у процесі
навчання рідної мови, тобто оволодіння базовими мислительними прийомами й
методами – порівнянням, узагальненням, моделюванням та іншими, а також усвідомлення школярами структури власної
пізнавальної діяльності, що й становить основу діяльнісної лінії. Її зміст
виражається на рівні узагальнених умінь, і реалізуватися вона має через систему
завдань і вправ комплексного характеру в процесі роботи над опрацюванням навчального
матеріалу мовної, мовленнєвої та соціокультурної змістових ліній, як вважають і
укладачі навчальних програм, і вчителі-практики. При цьому розвивальний вплив
під час сприймання чужого мовлення та створення власних висловлювань буде
високим за умови, якщо послідовно реалізуватиметься зміст діяльнісної лінії
мовного компоненту на практиці і якщо активною буде участь учнів у цьому
процесі.
І якраз практична реалізація
діяльнісної змістової лінії дає можливість учневі осмислити процес здобуття
знань, сформувати ціннісне ставлення до власної праці. Недарма ще В. Сухомлинський писав: «Ведіть учнів до
запам’ятовування через осмислення. Шлях до осмислення лежить через практичну
роботу».
Література
1.
Башманівський О.
Формування інтелектуальних умінь старшокласників у процесі навчання предметів
мовно-літературного циклу / О. Башманівський. – Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І.
Франка. – 2010. – 194 с.
2.
Гнаткович Т. Лінгвістичний аналіз тексту як засіб формування мовної
компетентності школярів / Т. Гнаткович // Дивослово. – 2009. –
№ 9. – С. 2−6.
3.
Донченко Т. Організація навчальної діяльності учнів
на уроках рідної мови / Т. Донченко. – К.: Фундація
ім. О. Ольжича, 1995. – 263 с.
4.
Іноземцева О. Як навчити кожного учня реалізуватися
в сучасному житті / О. Іноземцева // Українська мова й література в
середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2009. – № 4. –
С. 24−32.
5.
Кучерук О. Технології мовленнєвого розвитку школярів
/ О. Кучерук // Дивослово. – 2008. – № 10. – С. 3−7.
6.
Кучерук О. Уміння – передусім / О. Кучерук
// Українська мова й література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та
колегіумах. – 2008. – № 10. – С. 18−24.
7.
Луценко В. Ситуація
успіху: психолого-педагогічні механізми й етапи організації [Електронний
ресурс] / В. Луценко − Режим доступу до
журн. : http://www.vmurol.com.ua/index.php?idd=us_publication&group=4&us_publication=525
8.
Про затвердження Державного стандарту базової і повної
загальної середньої освіти [Електронний
ресурс] / Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р.
№ 1392. − Режим доступу до журн. :
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011-%D0%BF
9.
Скуратівський Л. Змістово-пізнавальні суперечності
процесу вивчення курсу рідної мови в середній школі / Л. Скуратівський
// Українська мова і література в школі. – 2002. – № 6. – С. 4−6.
10.
Українська мова. 10−11 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів / Авт. Пентилюк М.,
Горошкіна О., Нікітіна А. (рівень стандарту), Скуратівський Л.,
Корольчук А., Тихоша В., Шелехова Г., Новосьолова В.,
Остаф Я. (академічний рівень), Мацько Л., Семеног О. (профільний
рівень). – К. : Грамота, 2011.
11.
Українська мова. 5−12 класи. Програма для
загальноосвітніх навчальних закладів / Авт. Шелехова Г.,
Тихоша В., Корольчук А., Новосьолова В., Остаф Я; за ред. Л. Скуратівського.
– К., Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.
12.
Уліщенко В. Вчимо самореалізуватися через дію
/ В. Уліщенко // Українська мова й література в середніх школах,
гімназіях, ліцеях та колегіумах. – 2011. – № 3. – С. 82−90.
13.
Фасоля А. Діяльнісна основа навчання / А. Фасоля
// Дивослово. – 2006. – № 6. – С. 2−5.
